підрешіток

РЕ́ШЕТО (господарська річ для просіювання чогось), РЕШЕТИ́НА розм., ГРО́ХОТ спец.; ПІДРЕШІ́ТКА (ПІДРЕШІ́ТОК) (густе, невелике). Я зазирнув у решето. Мокре крихітне курчатко щойно вилупилося з яйця (Л. Первомайський); Малий коровай сплели.. в решетині, що не стане всій родині (Словник Б. Грінченка); Підійшла старенька з яблуками у підрешітці (А. Головко); Він підсунув до себе ближче підрешіток з горохом і почав спокійно вибирати з його груддя та вівсюг (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. підрешіток — підреші́ток іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. підрешіток — -тка, ч. Те саме, що підрешітка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підрешіток — ПІДРЕШІ́ТОК, тка, ч. Те саме, що підреші́тка. З горища з підрешітком у руці спускалася по драбині Ніна (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
4. підрешіток — ПІДРЕШІ́ТОК, тка, ч. Те саме, що підреші́тка. З горища з підрешітком у руці спускалася по драбині Ніна (Мушк., Чорний хліб, 1960, 31).  Словник української мови в 11 томах
5. підрешіток — Підрешіток, -тка м. = підрешітка 1. Вас. 152.  Словник української мови Грінченка