підсильний

I. ПОСИ́ЛЬНИЙ (який відповідає чиїмось силам, здібностям, можливостям), ПІДСИ́ЛЬНИЙ. Коли робота була дуже тяжкою, вона лише витирала рукавом чоло і думала свої думи, а коли праця була посильна, вона співала пісні (М. Стельмах); Не випадково багато пенсіонерів шукають підсильну роботу (з газети).

Значення в інших словниках

1. підсильний — підси́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підсильний — -а, -е. Те саме, що посильний I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підсильний — ПІДСИ́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що поси́льний¹. На сторінках книги авторка у захоплюючій формі ділиться з читачами досвідом створення садиби власними силами. Цінним є те, що її досвід підсильний і не вимагає великих матеріальних та трудових витрат (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. підсильний — Підсильни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)