підсіння

ГА́НОК (прибудова біля входу в будинок зі східцями, іноді з покрівлею), ГА́НКИ мн., РУНДУ́К, ПРИ́СІ́НКИ, ПРИ́СІ́НЦІ, ПРИ́СІ́НОК, ПІДСІ́ННЯ, ПІДДА́ШОК, ПІДДА́ШШЯ (тільки з покрівлею). Різнилася (школа) тим від інших мужицьких хатів, що була з ґанком на побілених стовпах і з дзвінком над стріхою (Лесь Мартович); Сидить (Тетяна), схилившись на шкільних ґанках (С. Васильченко); Христя вийшла на сінешній рундук (Панас Мирний); Молодії до присінок Кониченьків в'яжуть (П. Куліш); За старосвітським звичаєм дівчина мала провести хлопця до порога чи до присінка (М. Стельмах); Вдовина дочка замітає підсіння (П. Чубинський); Він підходить до хатнього піддашшя, перед порогом тупає ногами, обтрушує з чобіт сніг (Д. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. підсіння — Підсі́ння: — ґанок із піддашшям [51]  Словник з творів Івана Франка
2. підсіння — підсі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. підсіння — -я, с. 1》 Ґанок із піддашшям. 2》 діал. Рундук (для продажу товарів).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підсіння — ПІДСІ́ННЯ, я, с. 1. Ґанок з піддашшям. Вдовина дочка замітає підсіння (П. Чубинський). 2. діал. Рундук (для продажу товарів). Він побіг на підсіння і купив .. батогів (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
5. підсіння — Підсі́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. підсіння — ПІДСІ́ННЯ, я, с. 1. Ганок з піддашшям. Вдовина дочка замітає підсіння (Чуб., V, 1874, 1078). 2. діал. Рундук (для продажу товарів). Він побіг на підсіння і купив.. батогів (Фр., III, 1950, 55).  Словник української мови в 11 томах