підтюпки

ПІ́ДТЮПЦЕМ розм. (дрібними швидкими кроками, майже бігом), ПІ́ДТЮПКИ розм., ТЮПЦЕ́М розм., ТЮ́ПКИ розм., ПІ́ДБІГЦЕМ розм. Не йшов вулицею.., а підтюпцем, городами та левадами біг, перескакував рівчаки (Д. Бедзик); Жеребець, що підтюпки біг по хутору, почав форкати (В. Москалець); Тюпцем спішив Петро Кузьмич — Чи в кабінет, чи в дім на піч? (С. Олійник); Біля яру Кургуз спинив коня, кинув віжки йому на спину і підбігцем подався до гурту (П. Кочура). — Пор. біго́м, ри́ссю.

Значення в інших словниках

1. підтюпки — пі́дтюпки прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. підтюпки — присл., розм. Те саме, що підтюпцем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підтюпки — ПІ́ДТЮПКИ, присл., розм. Те саме, що пі́дтюпцем.  Словник української мови у 20 томах
4. підтюпки — ПІ́ДТЮПКИ, присл., розм. Те саме, що пі́дтюпцем.  Словник української мови в 11 томах