підшерсток

ПІДШЕ́РСТЯ (у більшості ссавців — коротка м'яка шерсть, що росте під довшою й цупкішою), ПУХ, ПІДШЕ́РСТОК розм. Хутро його (чорного тхора) характерне блискучим чорно-бурим кольором остьового волосся з добре помітним жовто-палевим ніжним підшерстям (з журналу); Вечір стояв стрункий, прозорий і легкий, мов трусиковий пух (М. Хвильовий); Сіраш чистив коня шкребницею, вибивав її об щітку, і за вітром летіла пилюка й кінський рудий підшерсток (О. Сизоненко). — Пор. 1. шерсть.

Значення в інших словниках

1. підшерсток — підше́рсток іменник чоловічого роду підшерстя розм.  Орфографічний словник української мови
2. підшерсток — -тку, ч., розм. Те саме, що підшерстя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підшерсток — ПІДШЕ́РСТОК, тку, ч., розм. Те саме, що підше́рстя. Є довге й тверде волосся [у кролів], яке називається остьовим або остю; між ним є коротке й м'якше – пух, або підшерсток (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. підшерсток — ПІДШЕ́РСТОК, тку, ч., розм. Те саме, що підше́рстя. Є довге й тверде волосся [у кролів], яке називається остьовим або остю; між ним є коротке й м’якше — пух, або підшерсток (Зоол., 1957, 134).  Словник української мови в 11 томах