підігнутися

ПІДГИНА́ТИСЯ (про ноги — згинатися в суглобах від перевтоми, безсилля тощо), ПІДКО́ШУВАТИСЯ, ПІДТИНА́ТИСЯ, ПІДТО́ЧУВАТИСЯ розм. — Док.: підігну́тися, підкоси́тися, підітнутися (підтя́тися), підточи́тися. У неї від тяжкої праці підгиналися ноги (С. Скляренко); У молодиці ноги підкосилися від такої звістки (Л. Яновська); Пішла танцювати, безщасна, та ніжки їй підітнулись — упала (Марко Вовчок); — Ноги підточилися у мене, але я зібрала всю волю (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. підігнутися — підігну́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підігнутися — див. підгинатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підігнутися — ПІДІГНУ́ТИСЯ див. підгина́тися.  Словник української мови у 20 томах
4. підігнутися — ПІДІГНУ́ТИСЯ див. підгина́тися.  Словник української мови в 11 томах
5. підігнутися — Підгина́тися, -на́юся, -єшся сов. в. підігну́тися, -гну́ся, -нешся, гл. Подгибаться, подогнуться. Ой пійду я у луг по калину... да пійду я підгинаючись, да пійду я підхиляючись, щоб мені віття не підломить. МУЕ. III. 162.  Словник української мови Грінченка