підіткнути
ПІДТЯГА́ТИ (ПІДТЯ́ГУВАТИ) (тягнучи, піднімати щось угору, вище), ПІДКА́СУВАТИ діал.; ПІДСМИ́КУВАТИ (ПІДСМИКА́ТИ) (різким рухом); ПІДТИКА́ТИ розм. (закріплюючи краї, кінці, поли чогось). — Док.: підтягти́ (підтягну́ти), підкаса́ти, підсми́кати (підсмикну́ти), підти́кати (підіткну́ти). Миттю підтягає (хлопець) свої штаненята й біжить надвір (Л. Яновська); Сам тоді вище підтягував халяви та й виряджався на вивідки (А. Головко); — Ліда.. щоранку буде виганяти корову, а вечорами доїти, підкасавши подолок (М. Коцюбинський); — Здрастуйте! — весело загукав Колосок, підсмикуючи на плечах ремені від своїх фотоапаратів (В. Кучер); Міцно поцілувавшися, підсмикнувши свої спідниці, кожушанки, розіходилися (Г. Хоткевич); Вона підтикала спідницю, поділ сорочки прилипав їй до крутих дужих колін (Л. Первомайський).
ПІДСУВА́ТИ (ПІДСО́ВУВАТИ) (сунучи, поміщати під когось, щось), ПІДПИХА́ТИ розм., ПІДТИКА́ТИ розм.; ПІДТИСКА́ТИ (ПІДТИ́СКУВАТИ) розм. (з силою). — Док.: підсу́нути, підіпха́ти, підіткну́ти, підти́скати (підти́снути). Яким почав лаштуватися до відпочинку: щось таке він підсовував, щось розгортав (Панас Мирний); Мовчки підсунула (Галя) зручніше стіл, що стояв у кутку (І. Багряний); Я зажмурюся і впізнаю материн сніп, бо вона під перевесло підтикає кінець скрутки (С. Чорнобривець).
Словник синонімів української мови