пілігримство

БОГОМІ́ЛЛЯ (ходіння по святих місцях), ПРО́ЩА, ПАЛО́МНИЦТВО, ПІЛІГРИ́МСТВО книжн., заст. (мандрівка по святих місцях, нерідко досить віддалених). — От що, дітки! Приїздять до нас у гості сорочинські дядько й дядина. Їдуть вони на богомілля ув Охтирський монастир (Остап Вишня); (Маруся:) Матусю, я піду на прощу в Київ (В. Самійленко); Паломництво в Мекку; Через те пілігримство до Лаври дуже пом'якішало її серце (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. пілігримство — пілігри́мство іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пілігримство — -а, с., книжн. Те саме, що паломництво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пілігримство — ПІЛІГРИ́МСТВО, а, с., книжн., заст. Те саме, що пало́мництво. Через те пілігримство до Лаври дуже пом'якшало її серце (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. пілігримство — Пілігри́мство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пілігримство — ПІЛІГРИ́МСТВО, а, с., книжн., заст. Те саме, що пало́мництво. Через те пілігримство до Лаври дуже пом’якшало її серце (Н.-Лев., І, 1956, 407).  Словник української мови в 11 томах