післязавтрього

ПІСЛЯЗА́ВТРА, ПОЗА́ВТРА, ПІСЛЯЗА́ВТРЬОГО розм., ПОЗА́ВТРОМУ (ПОЗА́ВТРЬОМУ) розм., ПОЗА́ВТРУ діал. — Думаємо їхати до батька післязавтра (І. Нечуй-Левицький); — Позавтра надвечір караван вирушає далі (З. Тулуб); Десь понабували й дерева.. На післязавтрього загадали чоловікам теє дерево обтісувати (Панас Мирний); Завтра, найпізніш позавтрому, вишлю посилку (Леся Українка); — Завтра або позавтрьому треба зайти довідатися про будинок (І. Микитенко); — Єдина потіха лишилась у мене в житті — це моя дівчинка — Тася... вона завтра або позавтру приїде... (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. післязавтрього — післяза́втрього прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. післязавтрього — присл., розм. Те саме, що післязавтра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. післязавтрього — ПІСЛЯЗА́ВТРЬОГО, присл., розм. Те саме, що післяза́втра. Хлопці, ті говорили один одному на роботі: “Не забувай же. Післязавтрього картина” (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
4. післязавтрього — ПІСЛЯЗА́ВТРЬОГО, присл., розм. Те саме, що післяза́втра. Хлопці, ті говорили один одному на роботі: «Не забувай же. Післязавтрього картина» (Тют., Вир, 1964, 40).  Словник української мови в 11 томах