радіомовлення

РАДІОМО́ВЛЕННЯ, МО́ВЛЕННЯ. Відкривши хвилі завдовжки у кілометри і сотні метрів, людина використала їх для радіомовлення (з журналу); 1941 року на Волзі почала мовлення радіостанція ім. Т. Г. Шевченка (з газети).

Значення в інших словниках

1. радіомовлення — радіомо́влення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. радіомовлення — -я, с. Виробництво та розміщення аудіопрограм. || Передача по радіо текстових і музичних програм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. радіомовлення — Передача музики на відстані засобами радіотехніки через спеціальні радіомережу та передавачі.  Словник-довідник музичних термінів
4. радіомовлення — РАДІОМО́ВЛЕННЯ, я, с. Передача по радіо текстових і музичних програм. Наприкінці 20-х – на початку 30-х років минулого століття активно почало входити в життя радіомовлення (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. радіомовлення — РАДІОМО́ВЛЕННЯ, я, с. Передача по радіо текстових і музичних програм. Наше радіомовлення служить народові, задовольняє його культурні потреби, є трибуною виховання молодого покоління (Літ. Укр., 19.II 1965, 2).  Словник української мови в 11 томах