рачкувато

РА́ЧКИ розм. (на долонях і колінах), КАРЯ́ЧКИ (КАРА́ЧКИ) розм., РАЧКУВА́ТО розм.; НАКАРЯ́ЧКИ (НАКАРА́ЧКИ) розм., НАВКАРА́ЧКИ розм. (перев. стати, сісти); НАКАРЯ́ЧКАХ (НАКАРА́ЧКАХ) розм. (перев. стояти, сидіти). А я тую бистру річку Рачки перелізу (П. Чубинський); "Напирають, мабуть, — подумав він, — ще й вискочить не встигну". І вже карачки хутко подерся догори (П. Панч); Зневажливо, носком чобота, штовхав (Кравцов) у спину тих, хто надто рачкувато пересувався плазом (Ю. Бедзик); Він раптом присів накарячки (М. Коцюбинський); Остап ледве підвівся, ставши навкарачки (Ф. Бурлака); Через поріг Юра перелазить накарачках (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. рачкувато — рачкува́то прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. рачкувато — присл., розм., рідко. Те саме, що рачки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рачкувато — РАЧКУВА́ТО, присл., розм., рідко. Те саме, що ра́чки. Штовхав [сержант] у спину тих, хто надто рачкувато пересувався плазом (Ю. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
4. рачкувато — РАЧКУВА́ТО, присл., розм., рідко. Те саме, що ра́чки. Штовхав [сержант] у спину тих, хто надто рачкувато пересувався плазом (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 93).  Словник української мови в 11 томах