раїна

ТОПО́ЛЯ (дерево родини вербових з високим прямим стовбуром); ТОПОЛИ́НА (одне дерево); РАЇ́НА діал. (пірамідальна). Сади рясні похилились, Тополі по волі Стоять собі, мов сторожа, Розмовляють з полем (Т. Шевченко); Шумить під вікном молода тополина, Неначе у серці моїм (А. Малишко); В синьому шумі раїни серце моє розцвіта (В. Сосюра).

Значення в інших словниках

1. Раїна — Раї́на іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. раїна — -и, ж., діал. Пірамідальна тополя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. раїна — РАЇ́НА, и, ж., діал. Пірамідальна тополя. В синьому шумі раїни серце моє розцвіта (В. Сосюра); Я показав тобі ту Україну, Де під раїною мріє криниця (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
4. раїна — РАЇ́НА, и, ж., діал. Пірамідальна тополя. В синьому шумі раїни серце моє розцвіта (Сос., Щоб сади.., 1947, 82); Я показав тобі ту Україну, Де під раїною мріє криниця (Перв., І, 1958, 333).  Словник української мови в 11 томах
5. раїна — Раїна, -ни ж. Пирамидальный тополь. Черном. На зріст височенька, гнучка, станочок як та рата. О. 1862. VIII. 16.  Словник української мови Грінченка