ретина —
рети́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
ретина —
-и, ж., мед. Світлочутлива оболонка ока; сітківка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ретина —
(анатом.) сітківка очна
Словник чужослів Павло Штепа
ретина —
РЕТИ́НА, и, ж., мед. Світлочутлива оболонка ока; сітківка. Візьміть ретину, вона ізолює з природи коливання світлові (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
ретина —
рети́на (лат. retina, від rete – сіті) світлочутлива оболонка ока. Інша назва – сітківка.
Словник іншомовних слів Мельничука
ретина —
РЕТИ́НА, и, ж., мед. Світлочутлива оболонка ока; сітківка. Візьміть ретину, вона ізолює з природи коливання світлові (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 103).
Словник української мови в 11 томах