родинно

ПО-РІ́ДНОМУ (як рідні, як ведеться поміж рідних), ПО-РОДИ́ННОМУ, ПО-СІМЕ́ЙНОМУ, РОДИ́ННО, РІ́ДНО. Тут мене прийняли по-рідному і взагалі після митарств подорожніх мені здалось, що се я "додому" приїхала (Леся Українка); — Ні, донечко, я тільки на вас глянути, по-родинному, по-родинному, — ласкаво усміхалася баба (В. Собко); — І це ти, мій син, отак діяв; на розголос, на людський поговір, на злі язики поклав те, що треба було тишком-нишком зам'яти, по-сімейному (А. Шиян); "Дядько Хведір" родинно обнімається і чоломкається з тим вусатим поляком (І. Ле); Сказано: своя кістка, своя кров! не обросте вона жиром у розкошах — до свого рідно обізветься! (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. родинно — роди́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. родинно — присл. Те саме, що по-рідному.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. родинно — РОДИ́ННО, присл. Те саме, що по-рі́дному. – Зайдіть у посадку й чекайте, товариші. Федю, простеж, – родинно звернувся залізничник до Каздобіна. – Як тільки паровоз подасть на цей тупик теплушку, негайно ж сідайте (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
4. родинно — Роди́нно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. родинно — РОДИ́ННО, присл. Те саме, що по-рі́дному. — Зайдіть у посадку й чекайте, товариші. Федю, простеж, — родинно звернувся залізничник до Каздобіна. — Як тільки паровоз подасть на цей тупик теплушку, негайно ж сідайте (Ле, Ю. Кудря, 1956, 72).  Словник української мови в 11 томах