розбовтати

II. РОЗЧИНЯ́ТИ (змішуючи що-небудь із рідиною, перетворювати в однорідну рідку масу), РОЗВО́ДИТИ, РОЗБАВЛЯ́ТИ, РОЗБО́ВТУВАТИ. — Док.: розчини́ти, розвести́, розба́вити, розбо́втати. Розчинити цукор у воді; Спирт розводять водою; Не можна змішувати міцні розчини мідного купоросу й вапна, а потім розбавляти водою (з наукової літератури); Агроном давно вже привіз із міста отруту, і тепер удвох з Купріяном Олександровичем розбовтували її в цеберці води (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. розбовтати — розбо́вта́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розбовтати — див. розбовтувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбовтати — РОЗБО́ВТА́ТИ див. розбо́втувати.  Словник української мови у 20 томах
4. розбовтати — РОЗБО́ВТА́ТИ див. розбо́втувати.  Словник української мови в 11 томах
5. розбовтати — Розбо́втати, -ся см. розбовтувати, -ся.  Словник української мови Грінченка