розваритися

РОЗВА́РЮВАТИСЯ (від варіння ставати розсипчастим, крихким), РОЗКИПА́ТИСЯ, РОЗКИПА́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), РОЗІМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ розм. (під тривалою дією великого тепла). — Док.: розвари́тися, розкипі́тися, розкипі́ти, упрі́ти (впрі́ти), розімлі́ти, умлі́ти. І хоч борщ Віталиків зовсім розварився та ще й пересолений, але вони обоє присьорбують страву охоче, мати навіть підхвалює (О. Гончар); Розкипається горох (С. Руданський); — А пшінце розкипіло та й добреньке (Григорій Тютюнник); Страва давно стояла в печі: ще як у волость ішла Мотря, то засунула, щоб упрівала (Панас Мирний); Риба геть розімліла — не розбереш, де хвіст, де голова (Ю. Збанацький); В печі вже напалено і борщ умліває, обгорнутий попелом (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. розваритися — розвари́тися 1 дієслово доконаного виду стати розсипчастим, крихким розвари́тися 2 дієслово доконаного виду розморитися  Орфографічний словник української мови
2. розваритися — [розваритиес'а] -ариец':а, -ар'ац':а  Орфоепічний словник української мови
3. розваритися — див. розварюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розваритися — РОЗВАРИ́ТИСЯ див. розва́рюватися.  Словник української мови у 20 томах
5. розваритися — РОЗВАРИ́ТИСЯ див. розва́рюватися.  Словник української мови в 11 томах
6. розваритися — Розварюватися, -рююся, -єшся сов. в. розваритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Развариваться, развариться. 2) Варить много кушаньевъ? Тепер піст, — нічого по багато розварюваться. Полт. г.  Словник української мови Грінченка