розгаласуватися

РОЗКРИЧА́ТИСЯ (почати дуже кричати), РОЗШУМІ́ТИСЯ, РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГАЛАСУВА́ТИСЯ розм., РОЗГОРЛА́ТИСЯ розм., РОЗЛЕМЕНТУВА́ТИСЯ розм., РОЗҐВАЛТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГУКА́ТИСЯ розм., РОЗПОРОЩА́ТИСЯ розм.; РОЗЗІПА́ТИСЯ розм. (багато й довго); РОЗКВИ́ЛИТИСЯ розм. (про птахів). Тадзьо, котрий у третій кімнаті сидів досі тихо, нагадав собі буки і розкричався заново (О. Маковей); Він не хотів розуміти. Розшумівся, як самовар, що ось-ось має збігати (М. Коцюбинський); — Чого це ти, Денисе, так розрепетувався? (І. Нечуй-Левицький); — Ну чого ти розгаласувалася, дочко? (О. Гончар); Старі вантажники гримнули на них: — Та цитьте! Розгорлалися, як гуси! (З. Тулуб); Перекупки чогось розґвалтувались на базарі (Словник Б. Грінченка); Коняка злякалася крику й понесла, Ситник розгукався ще більше (П. Загребельний); — Хіба я водюся з ними, що вони мені ними очі вибивають? — розпорощалася Христя (Панас Мирний); Дитина роззіпалась (Словник Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. розгаласуватися — розгаласува́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розгаласуватися — див. кричати  Словник синонімів Вусика
3. розгаласуватися — -уюся, -уєшся, док., розм. Сильно розшумітися, розлементуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розгаласуватися — РОЗГАЛАСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. Здійняти великий галас (у 1 знач.); сильно розкричатися, розшумітися, розлементуватися. І чого ти розгаласувався? (Сл. Б. Грінченка); – Ну чого ти розгаласувалася, дочко? (О. Гончар). 2. перен., зневажл.  Словник української мови у 20 томах
5. розгаласуватися — РОЗГАЛАСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Сильно розшумітися, розлементуватися. І чого ти розгаласувався? (Сл. Гр.); — Ну чого ти розгаласувалася, дочко? (Гончар, II, 1959, 149).  Словник української мови в 11 томах
6. розгаласуватися — Розгаласуватися, -суюся, -єшся гл. Раскричаться, драть горло. І чого ти розгаласувався?  Словник української мови Грінченка