розгалузитися
РОЗРОСТА́ТИСЯ (про рослинність — ставати більшим, густішим, робити відгалуження тощо), РОЗПОЛО́НЮВАТИСЯ розм.; РОЗКУ́ЩУВАТИСЯ (рости кущем, кущами — перев. про злаки); РОЗГАЛУ́ЖУВАТИСЯ (утворюючи пагони, бічні корінці тощо); ПОРОСТА́ТИ (густо, у великій кількості). — Док.: розрости́ся, розполони́тися, розбуя́тися розм. розку́щитися, розгалу́зитися, порости́. Дерева, посаджені три і чотири роки тому, тепер добре почали розростатись, ряснішати (Л. Смілянський); Тепер малий садок, а як розполониться, то буде дуже гарний. Он ба, як малина розполонилась (Словник Б. Грінченка); Вони... підв'язували той кущ чаушу-винограду, що, розбуявшись, ласкаво шелестів на них листям та вився пагінням (О. Гончар); Жито було, правда, кволеньке, а пшениця розкущилась (В. Земляк); — Це гілляста пшениця.. Бачите, як розгалужується колосок? (С. Журахович); Геть-геть по ланах поростають, як зелені сади, як виногради, густі та чорні кропиви (С. Васильченко). — Пор. буя́ти.
Словник синонімів української мови