роздражнений

НЕЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який виражає незадоволення), НЕВДОВО́ЛЕНИЙ, МАРКІ́ТНИЙ зах.; КИ́СЛИЙ (про вираз обличчя, настрій, голос і т. ін. — незадоволений і похмурий, сумний); ДОСА́ДЛИВИЙ (про тон, жест і т. ін. — який виражає досаду); РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗДРА́ЖНЕНИЙ заст. (який виражає роздратування). Згадуючи за порожню свою кишеню, Семен кривився в незадоволену гримасу (Л. Смілянський); Ніби з-під землі, ледве чулося вйокання погонича та невдоволене форкання коней (О. Досвітній); Христолобенко таки затягнув мене на танці, щоб я розвіявся, бо, мовляв, у мене дуже кислий вигляд (Є. Гуцало); Обличчя Кульчицького стало злим і роздратованим (В. Козаченко); Замовкла (Маруся), бо примітила роздражнений тон в розмові матері (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. роздражнений — роздра́жнений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. роздражнений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роздражнити. 2》 у знач. прикм. Те саме, що роздратований 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роздражнений — РОЗДРА́ЖНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до роздражни́ти. Андрій бачив, що Чорнобривець був роздражнений і суворий (О. Гуреїв). 2. у знач. прикм. Те саме, що роздрато́ваний...  Словник української мови у 20 томах
4. роздражнений — РОЗДРА́ЖНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздражни́ти. Андрій бачив, що Чорнобривець був роздражнений і суворий (Гур., Новели, 1961, 69). 2. у знач. прикм. Те саме, що роздрато́ваний 2. Вона якась роздражнена, в очах неспокій (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах