розкріпачуватися

ВИЗВОЛЯ́ТИСЯ (ставати вільним, здобувати собі свободу в боротьбі проти пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИСЯ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИСЯ, РОЗКАБАЛЯ́ТИСЯ. — Док.: ви́зволитися, звільни́тися, розкріпа́читися, розкабали́тися. Колись він козакував, був у неволі турецькій, але визволивсь відтіля (Б. Грінченко); Звільнившись із кріпацтва, Шевченко багато працює, займається самоосвітою і стає незабаром відомим художником і поетом (Є. Кирилюк).

Значення в інших словниках

1. розкріпачуватися — розкріпа́чуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розкріпачуватися — -уюся, -уєшся, недок., розкріпачитися, -чуся, -чишся, док. 1》 іст. Позбуватися, звільнятися від кріпацтва. 2》 перен. Звільнятися від будь-якої залежності, від утисків, гніту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкріпачуватися — РОЗКРІПА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКРІПА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. іст. Позбуватися кріпацтва, звільнятися від кріпацтва. 2. перен. Звільнятися від будь-якої залежності, від утисків, гніту і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. розкріпачуватися — РОЗКРІПА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКРІПА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. іст. Позбуватися, звільнятися від кріпацтва. 2. перен. Звільнятися від будь-якої залежності, від утисків, гніту.  Словник української мови в 11 томах