розлускувати

ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо). — Док.: злу́щити, облу́щити, ви́лущити, ви́лузати, розлуза́ти, розлу́щити, розлу́скати, ви́лупти, облупи́ти, обде́рти, обідра́ти. Ярослав лущив горох, кидав під ноги крилате струччя (Ю. Мушкетик); Дід Козуряк старанно облущував ріпу (картоплю) (А. Турчинська); Старий Онопрій.. зривав колосок і вилущував зернятко, чи вже можна жати (І. Франко); Лузати квасолю; Павлик теребив у сінях квасолю (Б. Харчук); Насипає з банки перед Тонею мідій, .. сам їх розлущує і подає дівчині (О. Гончар); Картопля так збудливо пахне, що.. самі беретесь облуплювати шкурку (Є. Гуцало); Бере (Рафальський) ніж і обдирає помаранча (І. Кочерга). — Пор. 1. чи́стити.

Значення в інших словниках

1. розлускувати — розлу́скувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розлускувати — див. ламати  Словник синонімів Вусика
3. розлускувати — -ую, -уєш, недок., розлускати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Те саме, що розлущувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розлускувати — РОЗЛУ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛУ́СКАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Те саме, що розлу́щувати.  Словник української мови у 20 томах
5. розлускувати — РОЗЛУ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛУ́СКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що розлу́щувати.  Словник української мови в 11 томах