розморожуватися

ВІДТАВА́ТИ (ставати незамерзлим), РОЗМЕРЗА́ТИСЯ, РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ВІДМЕРЗА́ТИ, ПРОТАВА́ТИ (на якусь глибину); ОБТАВА́ТИ (під дією тепла звільнятися з країв від льоду, снігу). — Док.: відта́нути, розме́рзнутися, розме́рзтися, розморо́зитися, відме́рзнути, відме́рзти, прота́нути, обта́нути. За яких-небудь кілька днів усе прийшло в рух, відтавало, пробуджувалось, овіяне теплим вітром (О. Гончар); Під першим громом розмерзається земля! (М. Стельмах); Морожена риба краще розморожується в підсоленій воді; Під чобітьми протане сніг — знов шуміть голубій весні (М. Рудь); Дорога пішла поміж чагарником, придавлена до землі важкими брилами мерзлого снігу, що обтавали по краях (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. розморожуватися — розморо́жуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розморожуватися — -ується, недок., розморозитися, -иться, док. Те саме, що розмерзатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розморожуватися — РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗМОРО́ЗИТИСЯ, иться, док. Те саме, що розмерза́тися. Кінчалась зима, земля розморожувалась (Л. Первомайський); Після вечері Грицько оббілував соболя, що за той час, поки вечеряли, встиг розморозитись (І.  Словник української мови у 20 томах
4. розморожуватися — РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗМОРО́ЗИТИСЯ, иться, док. Те саме, що розмерза́тися. Кінчалась зима, земля розморожувалась (Перв., Материн.. хліб, 1960, 181).  Словник української мови в 11 томах