розм'якшити
РОЗЧУ́ЛЮВАТИ (викликати в когось почуття ніжності, лагідності, доброти), РОЗМ'Я́КШУВАТИ, ПОМ'Я́КШУВАТИ, ЗМ'Я́КШУВАТИ, М'ЯКШИ́ТИ, РОЗНІ́ЖУВАТИ, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ. — Док.: розчу́лити, розм'я́кшити, пом'я́кшити, зм'якшити, розні́жити, розтопи́ти. Розповідь хрещениці мимоволі зворушувала, розчулювала голову колгоспу (А. Шиян); Похвали його розм'якшували; Любов поранить і обманить, Любов пом'якшує й старить (М. Рильський); Тяжке зітхання зм'якшило тверде, вироблене тіло Чайченка, і очі посивішали в чоловіка (М. Стельмах); М'якшити серце; Безмірна ніжність, безмірне любовне чуття до неї розтоплювали йому серце, забивали дух (О. Гончар). — Пор. звору́шувати, 1. хвилюва́ти.
Словник синонімів української мови