розорюватися

РОЗОРЯ́ТИСЯ (РОЗО́РЮВАТИСЯ) (позбуватися багатства, майна; впадати в злидні); ПРОГОРЯ́ТИ (ПРОГОРА́ТИ) розм. (зазнаючи невдачі в якихось справах); ПРОМО́ТУВАТИСЯ розм. (перев. від марнотратства). — Док.: розори́тися, прогорі́ти, промота́тися. — Немає у мене нічого, збіднів я зовсім, розорився (М. Чабанівський); Прогорівши на молотарках, дід Митро вдався до нової комерції: почав будувати млин-вітряк (В. Минко); (Петро:) Був у нас посередник, чоловік нічого собі, тільки все гроші позичав, через те і промотався (І. Карпенко-Карий).

Значення в інших словниках

1. розорюватися — розо́рюватися 1 дієслово недоконаного виду про землю розо́рюватися 2 дієслово недоконаного виду втрачати багатство  Орфографічний словник української мови
2. розорюватися — I -юється, недок. Пас. до розорювати I. II див. розоритися I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розорюватися — РОЗО́РЮВАТИСЯ¹, юється, недок., РОЗОРА́ТИСЯ, реться, док. Пас. до розо́рювати¹, розора́ти. Ось тут, поруч, і трохи далі звіку стояли дві сиві могили .. розорались, зникли вони, бо “заважали” оранці, треба було обходити їх плугами (з газ.). РОЗО́РЮВАТИСЯ² див. розоря́тися¹.  Словник української мови у 20 томах
4. розорюватися — РОЗО́РЮВАТИСЯ¹, юється, недок. Пас. до розо́рювати 1. РОЗОРЮВАТИСЯ² див. розоря́тися¹.  Словник української мови в 11 томах