розписуватися
ПІДПИСА́ТИ що (поставити власноручний підпис перев. на знак потвердження, засвідчення чогось), ПІДПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, РОЗПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, ПРИЛОЖИ́ТИ РУ́КУ до чого, заст.; ПІДМАХНУ́ТИ розм. (наспіх, не читаючи). — Недок.: підпи́сувати, підпи́суватися, розпи́суватися, підма́хувати. Він, охоплений відчаєм, іноді думає: "А може, й справді?.. Підписати все, що вони хочуть, хай хоч і подавляться" (А. Дімаров); Курлов, не підводячи голови, написав у верхньому лівому кутку листівки "друкувати", поставив дату і розгонисто підписався (Л. Первомайський); Не перечитуючи написаного, тільки промокнувши важким мармуровим пресом, Надійка розписалася, мить подумавши, поставила дату (В. Козаченко); — Одпиши боярину Бутурліну, аби таких грамот у писаря Виговського не брав. Одписавши, даси мені — щоб руку власну приложив (Н. Рибак); Підмахніть умову нашу. Підпишіть військові пакти (В. Іванович).
РОЗПИ́СУВАТИСЯ розм. (юридично оформляти шлюб), РЕЄСТРУВА́ТИСЯ розм. — Док.: розписа́тися, зареєструватися. — Мамо, ходіть додому, бо Іван написав і поніс у сільраду заяву, щоб з Галею розписатись (С. Олійник); (Марина:) Зареєструвалися ми і на неділю призначили весілля (Є. Кравченко).
Словник синонімів української мови