розпродажний

ПРОДА́ЖНИЙ (який продає себе, свої почуття, честь тощо або якого можна купити за гроші, плату; властивий такій людині), ПІДКУПНИЙ, ПЕРЕКУПНИЙ, ПОКУПНИЙ розм., РОЗПРОДА́ЖНИЙ зневажл. Ні жало зміїне клевети, Ні продажні зрадники і гади Не скорять нас, сестри і брати! (М. Рильський); Каравана він ставив завжди за приклад навіть своїй дружині,.. хоч дружина і перечила йому, що в Каравана божниця домашня, та совість продажна (П. Панч); Ненавиджу я вас, що звесь лукавість, І кривда, й лад нелюдський та підкупний (І. Франко); (Грицько:) Не треба мені її перекупного кохання; нехай вона ним на базарі торгує! (М. Старицький); Ах, гадючі жала, розпродажні душі! (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. розпродажний — розпрода́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розпродажний — -а, -е. 1》 Стос. до розпродажу. 2》 перен., зневажл. Те саме, що продажний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпродажний — РОЗПРОДА́ЖНИЙ, а, е. 1. Стос. до розпродажу. 2. перен., зневажл. Підсил. до прода́жний 2. Ах, гадючі жала, розпродажні душі! Україну в кабалу вам продавати? (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
4. розпродажний — РОЗПРОДА́ЖНИЙ, а, е. 1. Стос. до розпродажу. 2. перен., зневажл. Те саме, що прода́жний 2. Ах, гадючі жала, розпродажні душі! Україну в кабалу вам продавати? (Тич., І, 1957, 214).  Словник української мови в 11 томах