розстелювати
РОЗТРУ́ШУВАТИ (про сіно, солому і т. ін. — стелити що-небудь тонким шаром по чомусь), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСТЕЛЯ́ТИ, РОЗСТИЛА́ТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ розм., РОЗСТЕ́ЛЮВАТИ рідше, РОЗТРЯСА́ТИ рідше, ТРЯСТИ́ рідше. — Док.: розтруси́ти, розки́дати, розстели́ти, розтріпа́ти, розісла́ти, розтрясти́. — Нехай і в нашій хаті буде свято, — говорив Антон, старанно розтрушуючи сіно (С. Чорнобривець); — Острижеш барана, а на ньому руно!.. Таке руно, що розкинеш і — на весь сарай (О. Гончар); Мар'яна внесла свіжої з морозцем соломи, розстелила (М. Стельмах); На високій царині дві молодиці.. розтріпують блідо-зелені його (сіна) шматки під промені гарячі (Г. Хоткевич); Коли чоловік обідав, вона взяла вила і пішла трясти сіно (А. Калин); — Завтра можна піти розтрясати (сіно), — сказав Михайло, втираючись рушником, — все скосив до останньої травички... (М. Томчаній).
Словник синонімів української мови