розтаємничити

РОЗСЕКРЕ́ЧУВАТИ (робити доступним, відомим щось таємне), РОЗТАЄМНИ́ЧУВАТИ розм. — Док.: розсекре́тити, розтаємни́чити. — Ви яке мали право розсекречувати таємні документи штабу? (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. розтаємничити — розтаємни́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розтаємничити — -чу, -чиш, док. Те саме, що розсекретити.  Великий тлумачний словник сучасної мови