розтовкти
ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого, що, ГНІТИ́ТИ кого, що, заст.; ЧАВИ́ТИ, ПРИЧА́ВЛЮВАТИ, ПІДМИНА́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ, РОЗТО́ВКУВАТИ, ДУШИ́ТИ, РОЗДУ́ШУВАТИ, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ПЛЮ́ЩИТИ, РОЗПЛЮ́ЩУВАТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ підсил., ЧАВУ́ЧИТИ розм. (кого, що — придавлюючи, розплющувати, м'яти, знищувати). — Док.: надави́ти, нати́снути, надуши́ти, придави́ти, придуши́ти, пригніти́ти, причави́ти, підім'я́ти, розчави́ти, роздави́ти, розтовкти́, роздуши́ти, згніти́ти, розплю́щити, розтрощи́ти. Приземкуватий Гаврило.. люто давив короткою ногою дошки (Григорій Тютюнник); Заспівали (дружки) сирітських пісень: як дочка ніби розмовляє з небіжкою-матір'ю, .. а мати одказує, що земля надавила їй груди (І. Нечуй-Левицький); І хотіла б (Настя) устати, та якась ласкава потайна рука силоміць очі закриває, надавлює чимсь (С. Васильченко); За плугом.. орач поступає, Тисне чепіги грудьми (І. Франко); З усіх сил натискають хлопці на весла (О. Копиленко); Біля крижаного завалу з потоків збиралася велика вода, натискувала на крижини, розламувала їх на шматки (С. Чорнобривець); Приставлю рушницю до серця й надушу ногою цингель (М. Коцюбинський); Дідка придавили томами з кресленнями й розрахунками (А. Крижанівський); Мій оборонець упав.., боляче придушивши мені ноги (Ю. Яновський); Тюха пригнітив Сивоока до землі (П. Загребельний); Костури наосліп, невпевнено промацують землю, чавлять крихку паморозь (М. Стельмах); Під сосною, причавивши кущ кропиви, лежать два червоні шолома (В. Яворівський); Розмашним кроком рушив він долиною, підминаючи шпичасті будяки (З. Тулуб); Віл наступив хлопчикові на ногу, ратицею розчавив ступню (І. Цюпа); Терентійроздавлює на щоці комара (М. Стельмах); Голос глухий, надтріснутий, немов його щойно щосили здушили за горло (А. Дімаров); Брата Олексу роздушило дерево в лісі (М. Коцюбинський); Берестовець.. плющив чобітьми синювато-білі мушлі оббитого з стін вапна (Л. Первомайський); Сірі масиви сланцю.. ось-ось розтрощать своєю багатотонною вагою невеличкий будинок (О. Донченко); Він не квапився забирати нахабного чобота з в'юнкої голландської травиці, толочив, м'яв, чавучив і душив її (П. Загребельний).
РОЗБИ́ТИ (ударяючи, порушити цілісність чого-небудь), ПОБИ́ТИ, РОЗТОВКТИ́ розм., ПОТОВКТИ́ розм., ПОТРОЩИ́ТИ розм., РОЗТРОЩИ́ТИ розм., РОЗЧУХРА́ТИ розм., РОЗТОРОЩИ́ТИ діал.; РОЗЧЕРЕПИ́ТИ розм. (вщент, на черепки); СТОВКТИ́ розм. (частини тіла); ПРОВАЛИ́ТИ (голову, ніс). — Недок.: розбива́ти, би́ти, розтовкувати, розтро́щувати, розчу́хрувати, прова́лювати. Жайсак розбив грудку цукру на три шматочки і поклав один з них орляті в дзьоб (З. Тулуб); — Всюди, де вас не будуть допитувати, маєте говорити одно: ви хотіли тільки налякати пана, побити, потрощити йому зі злості вікна (М. Стельмах); Розтовкла таку добру макітру (Словник Б. Грінченка); Як-то раз, напившись дуже, та зачепився з шинкарем, та потовк йому усі пляшки і усі чарки (Г. Квітка-Основ'яненко); Заревли гармати. Козаки полізли на вали, розтрощили баркани (І. Нечуй-Левицький); А море з лиха аж реве.. Всі човники їх розчухрало, Багацько війська тут пропало (І. Котляревський); Я сильний, віковічні скали розторощу, на землю повалю... (І. Франко); Але тілько за поріг — Зачепився (кошовий) зразу І в цариці — трах-тарах! — Розчерепив вазу (С. Руданський); Упав.. до ями (камінець) і стовк Тарасові два пальці на нозі (О. Ковінька); Вони душили один одного, кусали, штрикали складаними ножиками, провалювали один одному носи чим попало (О. Довженко).
РОЗТОПТА́ТИ (топчучи, знищити), СТОПТА́ТИ, РОЗТОВКТИ́, РОЗТОЛОЧИ́ТИ діал. — Недок.: розто́птувати, сто́птувати, розто́вкувати. Павло розтоптав чоботом недопалок (Григір Тютюнник); Стала баба куріпочку заганяти. А ще в хату не загнала, — вже двоє стоптала (збірник "Україна сміється"); Сусідський хлопчик приніс повний кошик грибів. Хвалився, що самі маслюки та підберезники, а мухомори він примічав здалеку, розтовкував їх ногою (Є. Гуцало); — А щоби вас!.. З дороги, бо розтолочу! (І. Франко).
Словник синонімів української мови