розхлябувати

РОЗХИ́ТУВАТИ (рухаючи в різні боки що-небудь, робити його нестійким, хистким), РОЗХЛЯ́БУВАТИ розм., РОЗГО́ЙДУВАТИ рідше. — Док.: розхита́ти, розхля́бати, розгойда́ти. Близько клуні, біля Луки, що саме крюком розхитував крокву, став (Скиба) і який час нерухомий дивився на вогонь (А. Головко); Василько боязко наблизився до першої гармати й зазирнув у дірку.. Він почав розгойдувати затвор, який ще клацав і об зубок на боці гармати (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. розхлябувати — розхля́бувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розхлябувати — -ую, -уєш, недок., розхлябати, -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що розхитувати 1), 2). 2》 перен.Послабляти вимогливість до кого-небудь щодо чіткості в діях, організованості, дисциплінованості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розхлябувати — РОЗХЛЯ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХЛЯ́БАТИ, аю, аєш, док., що, розм. 1. Те саме, що розхи́тувати 1, 2. 2. перен. Послабляти вимогливість до кого-небудь щодо чіткості в діях, організованості і т. ін. Розхлябувати дисципліну.  Словник української мови у 20 томах
4. розхлябувати — РОЗХЛЯ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХЛЯ́БАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Те саме, що розхи́тувати 1, 2. 2. перен. Послабляти вимогливість до кого-небудь щодо чіткості в діях, організованості, дисциплінованості.  Словник української мови в 11 томах