розцвірінькатися

РОЗЩЕБЕТА́ТИСЯ (почати безугавно щебетати), РОЗТЬО́ХКАТИСЯ розм., РОЗЦВІРІ́НЬКАТИСЯ розм., РОЗЦВІРІНЧА́ТИСЯ розм. Пташки розщебетались, ніби в них було в той день .. пташине свято (Ю. Збанацький); В садах розтьохкалися соловейки (С. Чорнобривець); Горобці розцвірінькалися, концерт влаштували — до тепла (з журналу); Здавалося, що це серед зими.. прилетів і розцвірінчався якийсь відважний соловейко (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. розцвірінькатися — розцвірі́нькатися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розцвірінькатися — -аюся, -аєшся і розцвірінчатися, -чуся, -чишся, док., розм. Почати дуже цвірінькати, цвірінчати (про птахів); розщебетатися. || перен., розм. Почати швидко і дзвінко говорити (зазвичай про дітей).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розцвірінькатися — РОЗЦВІРІ́НЬКАТИСЯ див. розцвірі́нькуватися.  Словник української мови у 20 томах
4. розцвірінькатися — Розцвірі́нькатися, -каюся, -каєшся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. розцвірінькатися — РОЗЦВІРІ́НЬКАТИСЯ, аюся, аєшся і РОЗЦВІРІНЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм. Почати дуже цвірінькати, цвірінчати (про птахів); розщебетатися. — Бач — розцвірінькалась [пташка] як! (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
6. розцвірінькатися — Розцвірінькатися, -каюся, -єшся гл. Разщебетаться, разсверчаться. Горобець розцвірінькався.  Словник української мови Грінченка