росний

РО́СЯНИЙ (укритий росою; який супроводжується випаданням роси; насичений росою), РОСИ́СТИЙ, РОСЯНИ́СТИЙ поет., РО́СНИЙ діал., РО́ШЕНИЙ діал. По перехресних стежинах блукав я у росянім саді (М. Зеров); Ніч кінчалася, наставав росяний, прохолодний ранок (І. Ле); Росяне повітря; Блискають коси на сіножаті, і з легким шумом стелеться росиста трава в перекоси (І. Франко); Ніч наступає свіжа й росиста (П. Воронько); Туман на заході суворо синіє, Там заляга він, росистий (Леся Українка); Хай на ньому (рушникові) цвіте росяниста доріжка (А. Малишко); Встає зоря над росним морем трав (В. Сосюра).

Значення в інших словниках

1. росний — ро́сний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. росний — -а, -е, діал. Росяний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. росний — РО́СНИЙ, а, е. Росяний. Встає зоря над росним морем трав (В. Сосюра); Синє небо. Річка. Росні трави... Йдуть малята гратись на лужок (В. Бичко).  Словник української мови у 20 томах
4. росний — РО́СНИЙ, а, е, діал. Росяний. Встає зоря над росним морем трав (Сос., Солов. далі, 1957, 150); Синє небо. Річка. Росні трави… Йдуть малята гратись на лужок (Бичко, Вогнище, 1959, 26).  Словник української мови в 11 томах