рясний
БАГА́ТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИ́КИЙ, ДО́БРИЙ, ЩЕ́ДРИЙ підсил., ЩЕДРО́ТНИЙ підсил. розм.; РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н. Забіла); Де дружна ланка, там добрий урожай (прислів'я); Ори щасливо, виорюй глибоко її, ту десятину — славну ниву, — хай родить щедрі врожаї; Не раз уже земля розквітнула садами, обтяжена була щедротними плодами, віддавши людям дар за чесну працю їх (І. Гончаренко); Бажаю вам, друзі, рясних урожаїв на ваших ланах і в ваших садах-виноградах, багатих добутків у ваших шахтах і рудниках (М. Рильський).
ГУСТИ́Й (про гілки, рослини і т. ін., розташовані близько один від одного), РЯСНИ́Й, РЯСНИ́СТИЙ рідше; ДРІМУ́ЧИЙ (про ліс); КУПЧА́СТИЙ, ВРУ́НИ́СТИЙ, РУНИ́СТИЙ (про злаки, трави тощо); КОРЧА́СТИЙ (про кущі). Густі ліси вкривали гори й яри, неначе густе руно (І. Нечуй-Левицький); У садах, що край ріки, Аж на берег на дністровий Гне врожай рясні гілки (І. Нехода); Рясниста пашня; Нам, що були родом з Карпат.., ліси дрімучі не дивина (І. Муратов); Тихо шепотілося під подувом легковійного вітерця широке поле, вкрите гострим запахом крислатого, купчастого базиліка (Я. Качура); Милують око врунисті пшениці (з журналу); В бригаді Теклі рунистий хліб, вкорінився добре (К. Гордієнко); Із заростів корчастої ліщини Там і донині зрубом порохнявим Біліє (криниця) вдень (І. Вирган). — Пор. 1. бу́йний, 3. глухи́й.
ЗБІРЧА́СТИЙ (який має зборки, із зборками), ЗБО́РИСТИЙ, ФАЛДИ́СТИЙ, СКЛАДЧА́СТИЙ, РЯСНИ́Й (перев. про сукню, спідницю). На вікнах збірчасті штори цілком заслоняли цей тихий світ від стороннього ока (О. Кундзич); Вона одягнена.. в кептарик і синю збористу спідницю нижче колін (Я. Галан); Один із них, у довгій фалдистій одежі високого достойника римської церкви.., стояв біля вікна (Юліан Опільський); На пероні замайоріли рясні спідниці, кольорові сарафани дівчат (А. Шиян).
РЯСНИ́Й (про дощ, сльози, піт — який безперервно падає, ллється), ГУСТИ́Й, РЕ́ВНИЙ розм., ЩЕ́ДРИЙ, ЩЕДРО́ТНИЙ. Червоних маків розгорівся ряд Після дощу, ласкавого й рясного (М. Рильський); Дощ пороснув йому в гаряче лице, густий та холодний (Панас Мирний); Стояла осінь. Що може бути кращого за цю пору в Карпатах, як ще тумани не позатягували гори, як ще не пустилися ревні дощі, як ще тепло, сухо (А. Турчинська).
ЯСКРА́ВИЙ (який виділяється свіжістю, ясністю тону, інтенсивністю свого забарвлення), ПАЛКИ́Й, ПАЛАХКИ́Й, СОКОВИ́ТИЙ, ГУСТИ́Й, ВЕСЕ́ЛИЙ рідко, ІНТЕНСИ́ВНИЙ рідше, РЯСНИ́Й розм.; ВОГНЕ́ННИЙ, ВОГНИ́СТИЙ, ВОГНЯНИ́Й, Я́РИЙ (кольором подібний до вогню). З шиї на розхристані чорні груди звисало важке глиняне намисто різних яскравих кольорів (Леся Українка); В гаю далекім, в гущавині пишній, Квіти гранати палкі розцвітають (Леся Українка); На захід сонця — зелене небо: луки віддають свої соковиті барви (К. Гордієнко); Плитки густого рум'янцю на Чернишевих щоках розпікаються, наче сонцем (О. Гончар); Під дубом на снігу горить вогонь — великий, веселий, тріскучий (С. Васильченко); Стіни господарчих приміщень у житловому будинку фарбують кольоровими глинами в яскраві, інтенсивні тони (з журналу); Процвітала рожа Супроти вікна, Запашна та гожа, Пишна та рясна! (П. Грабовський); Вона не злякалася жахів і пітьми, опівночі зірвала вогненну квітку папороті (А. М'ястківський); Варвара побачила там Марію, що зривала колючі гілки дикої троянди з вогнистими плодами (В. Кучер); Пелюстки вогняного шовку навкруги ордена.. вабили незвикле око (І. Ле); Буду хустку ярим шовком тобі вишивати (М. Рильський). — Пор. 1. барви́стий, 1. блиску́чий.
Словник синонімів української мови