самовладство

САМОДЕРЖА́ВСТВО (форма правління — необмежена верховна влада в руках однієї особи), АБСОЛЮТИ́ЗМ, МОНА́РХІЯ, АВТОКРА́ТІЯ, САМОВЛА́ДДЯ, САМОВЛА́ДСТВО заст., САМОВЛА́СТЯ заст. З щирим серцем і безтрепетною рукою засвітили вони (декабристи) факел боротьби з самодержавством (М. Рильський); Правління Людовика XIV було часом найбільшого розквіту королівського самовладдя (абсолютизму) у Франції (з журналу).

Значення в інших словниках

1. самовладство — самовла́дство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самовладство — див. сваволя  Словник синонімів Вусика
3. самовладство — -а, с., заст. Самодержавство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. самовладство — САМОВЛА́ДСТВО, а, с., заст. Самодержавство. [Кай Летіцій:] То тільки так здається, самовладства ніколи в Римі не було й не буде. Законові корився і Нерон (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
5. самовладство — САМОВЛА́ДСТВО, а, с., заст. Самодержавство. [Кай Летіцій:] То тільки так здається, самовладства ніколи в Римі не було й не буде. Законові корився і Нерон (Л. Укр., II, 1951, 365).  Словник української мови в 11 томах