сахтіти

ПАШІ́ТИ (виділяти багато жару, тепла), ЖАХТІ́ТИ, САХТІ́ТИ діал.; ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ, ПОЛУМЕНІ́ТИ, ПОЛОМЕНІ́ТИ рідше, ПЛОМЕНІ́ТИ поет., ПЛОМЕНІ́ТИСЯ (ПЛОМЕНИ́ТИСЯ) поет. (перев. з полум'ям). Над степом пашить сонце (І. Цюпа); Далина небесная далека Пашить як піч, бо сонце там страшне жахтить огнем (Б. Грінченко); Полум'яніло серпневе сонце (Н. Рибак); Пломеніла земля від жари, Повівали гарячі вітри (М. Шпак).

Значення в інших словниках

1. сахтіти — сахті́ти дієслово недоконаного виду віяти, пашіти безос., діал.  Орфографічний словник української мови
2. сахтіти — -тить, недок., безос., діал. Віяти; пашіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сахтіти — САХТІ́ТИ, ти́ть, недок., безос., діал. Віяти; пашіти. Він підійшов до мотоцикла, такого розпеченого на сонці, що від нього сахтіло жаром навіть здаля (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. сахтіти — САХТІ́ТИ, ти́ть, недок., безос., діал. Віяти; пашіти. Він підійшов до мотоцикла, такого розпеченого на сонці, що від нього сахтіло жаром навіть здаля (Літ. Укр., 14.ІХ 1971, 3).  Словник української мови в 11 томах