свободолюб

ВОЛЕЛЮ́Б (людина, яка любить волю, свободу), СВОБОДОЛЮ́Б, СВОБОДОЛЮ́БЕЦЬ. Поет-волелюб; Великий свободолюбець Прометей.

Значення в інших словниках

1. свободолюб — свободолю́б іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. свободолюб — -а, ч. Волелюбна людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. свободолюб — СВОБОДОЛЮ́Б, а, ч. Волелюбна людина.  Словник української мови у 20 томах
4. свободолюб — СВОБОДОЛЮ́Б, а, ч. Волелюбна людина.  Словник української мови в 11 томах