сигарка

ЦИГА́РКА (паперова гільза, набита з одного боку тютюном), ПАПІРО́СА розм., ПАПІРО́СКА розм., СИГА́РКА заст., ЦИБУ́Х заст.; САМОКРУ́ТКА розм. (зроблена самим курцем); ПАХІТО́СА заст., ПАХІТО́СКА заст. (тонка, загорнута в лист кукурудзи). Командири закурили тоненькі пахучі цигарки (П. Кочура); Огиренко, закинувши ногу на ногу, витяг пачку папірос і Матюсі — "прошу", і сам закурив (А. Головко); Він курив папіроску за папіроскою і розбивав головою хмари синього диму (М. Коцюбинський); Перегодя о. Хведор закурив сигарку (І. Нечуй-Левицький); Чоловічок кинув цибуха, розтоптав і побіг до комори (Ю. Смолич); Партизани біля вогнища палили самокрутки й розмовляли про те, про се (П. Автомонов).

Значення в інших словниках

1. сигарка — сига́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сигарка — -и, ж. 1》 Те саме, що сигара. 2》 заст. Цигарка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сигарка — СИГА́РКА, и, ж. 1. Те саме, що сига́ра. 2. заст. Цигарка. Перегодя о. Хведор закурив сигарку (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. сигарка — СИГА́РКА, и, ж. 1. Те саме, що сига́ра. 2. заст. Цигарка. Перегодя о. Хведор закурив сигарку (Н.-Лев., І, 1956, 119).  Словник української мови в 11 томах