скализуб

НАСМІ́ШНИК (той, хто любить насміхатися), ПЕРЕСМІ́ШНИК розм., КЕПКУ́Н розм., ЗУБОСКА́Л зневажл., СКАЛОЗУ́Б (СКАЛИЗУ́Б) зневажл. Але досвід кількох років роботи ясно показав, що дружба нітрохи не шкодить критиці, і насмішники замовкли (В. Собко); — Ти завсігди, Стьопко, був кепкун, — захихикав старий Патлатий (П. Загребельний); А голос дрижить, в горлі пересохло. Хотіла (Леся) вже простягти руку до склянки з водою і побоялася — ще піднімуть на сміх зубоскали (А. Хижняк). — Пор. доте́пник, жартівни́к.

Значення в інших словниках

1. скализуб — скализу́б іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. скализуб — див. жартівник; легковажний  Словник синонімів Вусика
3. скализуб — -а, ч., розм. Той, хто любить сміятися, жартувати або насміхатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скализуб — СКАЛИЗУ́Б, а, ч., розм. Той, хто любить сміятися, жартувати або насміхатися.  Словник української мови у 20 томах
5. скализуб — СКАЛИЗУ́Б, а, ч., розм. Той, хто любить сміятися, жартувати або насміхатися.  Словник української мови в 11 томах
6. скализуб — Скализуб, -ба м. Зубоскалъ.  Словник української мови Грінченка