скерованість

НА́ПРЯМ (шлях діяльності кого-небудь, розвитку якого-небудь явища, дії і т. ін.), НА́ПРЯМОК, ЛІ́НІЯ, СПРЯМО́ВАНІСТЬ, СПРЯМУВА́ННЯ (СПРЯМО́ВАННЯ), СКЕРО́ВАНІСТЬ, НАПРА́ВЛЕНІСТЬ рідше (шлях розвитку чого-небудь з певною орієнтацією); КУРС (перев. у політиці, стратегії розвитку чого-небудь); ПОВОРО́Т, ОБОРО́Т розм. (новий напрям у перебігу, розвитку чого-небудь). Обидва факти міцно поєдналися, вплинули на його долю, змінивши напрям цілого життя (Ю. Яновський); — Хіба тут є що нове? Людина тільки потверджує постанови свого попередника. — І тим показує, що й сама буде триматися того ж напрямку (Г. Хоткевич); (Лікар:) Людина собі встановилась, вибрала собі свою лінію, має обов'язки, сім'ю (Леся Українка); Генерал.. напружено думав, як зірвати майбутній мітинг на стадіоні, цілком змінити його спрямованість (В. Собко); Генеральний курс розвитку авіаційної промисловості; Від такого трагічного повороту справи у Юрка на голові чуб піднявся, як на їжакові колючки (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. скерованість — скеро́ваність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. скерованість — -ності, ж. Направленість, спрямованість. || Зосередженість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скерованість — СКЕРО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Направленість, спрямованість. Певної скерованості надає значенню слова його емоційне забарвлення (з навч. літ.); // Зосередженість. Скерованість уваги людини на той чи інший об'єкт визначається його значимістю для даної особистості (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. скерованість — Скеро́ваність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. скерованість — СКЕРО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Направленість, спрямованість. Певної скерованості надає значенню слова його емоційне забарвлення (Курс сучасної укр. літ. мови, I, 1951, 65); // Зосередженість.  Словник української мови в 11 томах