склад
БУДО́ВА (загальний склад, форма тіла людини), СТАТУ́РА, СКЛАД, ПО́СТАТЬ, ФІГУ́РА, СТАТЬ (звичайно про гарну, правильну будову тіла); КОМПЛЕ́КЦІЯ, ГАБАРИ́ТИ мн., жарт., ірон. (звичайно при підкресленні повноти, огрядності). Серед групи гімназистів була одна дівчина — молода, з чудесною будовою тіла (Ю. Яновський); Показався квадратної статури чолов'яга (Є. Гуцало); Зовнішність у нього імпозантна, людина середнього віку, міцного складу, кулаком вола вб'є (Ю. Яновський); Він полюбив її за пишну постать, за поважні, ніби в коронованої особи, манери та за розум (І. Нечуй-Левицький); Самко своєю міцною фігурою й рвучкими рухами нагадував молоде левеня (О. Досвітній); Для мене щастя, дорога́, безкрає буть люстром, щоб на тебе споглядать, чи льоном, що твій стан оповиває, водою, що на пишну ллється стать (М. Драй-Хмара); — У нас з вами приблизно однакова комплекція, — сказав Штукаренко, виходячи з-за столу. — Я вам позичу поки що свою шинель (С. Голованівський); Горська зів'яла, вочевидь втрачаючи в габаритах і гарячково намацуючи.. бильця крісла, в якому сиділа (В. Дрозд). — Пор. I. 1. по́стать.
БУДО́ВА (про тіло тварин), СКЛАД, СТАТЬ, СТА́ТІ мн. (особливості будови тіла, його частин у тварин, звичайно свійських — коней, свиней і т. ін). Зате ж вона (кобила) статтю височенна, під саму стелю: не з будь-якого роду (Л. Мартович); Довершені статі коня.
СКЛАД (сукупність осіб певної категорії), КОНТИНГЕ́НТ книжн.
БУДО́ВА (взаємне розташування частин у складі чого-небудь), СТРУКТУ́РА, ПОБУДО́ВА, ОРГАНІЗА́ЦІЯ (підкреслюється взаємозалежність, взаємозумовленість компонентів всередині певного цілого); КОМПОЗИ́ЦІЯ, АРХІТЕКТО́НІКА спец. (будова літературного твору); СТРІЙ, ЛАД (перев. щодо мови); СКЛАД (будова частини тіла); КОНСТРУ́КЦІЯ (будова машини, механізму, приладу; будова словосполучення, речення і под. мовних одиниць). Будова атома; Організаційна будова партії; Структура ґрунту; Структура металу; Надзвичайно складна за своєю побудовою, ..вона (кіноповість "Звенигора") дала щасливу можливість мені — виробничнику-самоукові — випробувати зброю в усіх жанрах (О. Довженко); Ритмічна організація вірша; У Панаса Мирного є твори, які написані, так би мовити, одним змахом пера і вражають легкістю композиції (О. Білецький); Улюблена поетом (Є. Плужником) архітектоніка — дві, рідше три й чотири строфи (Л. Новиченко); Рубінові здалося, що це говорить не бабуся, ..а мати — так багато було спільного в інтонаціях, навіть в самому ладі мови (І. Сенченко); Типово український склад обличчя, рівне високе чоло, а найбільше — то довгі сиві вуса.. завжди вводили в обман м'якого серцем любителя української старовини (Г. Хоткевич); Солдат — бездумний автомат найпростішої конструкції (П. Колесник).
Словник синонімів української мови