слинько

ЛЕГКОДУ́Х (людина з слабкою волею), СЛАБОДУ́Х, СЛАБОДУ́ХИЙ, ГАНЧІ́РКА зневажл., КВАЧ зневажл., СЛАБА́К зневажл., СЛИМА́К зневажл., СЛИЗНЯ́К зневажл., СЛИНЬКО́ зневажл. Щоб потурати отаким легкодухам та боягузам, за це вже хай вибачають! (А. Головко); (Дудар:) Ти ж не слабодух. Тримайся! (І. Микитенко); Слабодухий завжди шукає для виправдання якісь сторонні сили (Є. Куртяк); Сила кудись нестримно збувала. .."Ганчірка! Боягуз!" — ще кричало щось, билося всередині (Н. Тихий); — Не буде з його нічого, — каже Назар. — Я одразу побачив, що він справжній квач, — ще тоді, як він Устину обідом нагодував (Марко Вовчок); На життєвій орбіті він не був слабаком. Невдачі його допікали боляче, він панікував, але не втікав, не ховався (Ю. Мушкетик); — Цей безвольний слимак не страшний. Він боїться викриття і мовчатиме (А. Хижняк); — За Лідусю! Жоден з мужчин-слизняків і мізинця її не вартий! (А. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. слинько — слинько́ іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. слинько — див. слабодухий  Словник синонімів Вусика
3. слинько — -а, ч. і ж. 1》 Людина, в якої постійно тече слина з рота. 2》 перен., зневажл. Безвільна, безхарактерна, нікчемна людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. слинько — СЛИНЬКО́, а́, ч. і ж. 1. Людина, в якої постійно тече слина з рота. 2. перен., зневажл. Безвільна, безхарактерна, нікчемна людина.  Словник української мови у 20 томах
5. слинько — СЛИНЬКО́, а́, ч. і ж. 1. Людина, в якої постійно тече слина з рота. 2. перен., зневажл. Безвільна, безхарактерна, нікчемна людина.  Словник української мови в 11 томах
6. слинько — Слинько, -ка м. Слюнявый.  Словник української мови Грінченка