сміюн

СМІХОТУ́Н розм. (той, хто любить сміятися), СМІШКО́ розм., СМІХУ́Н розм., РЕГОТУ́Н розм., ВЕСЕЛУ́Н розм., СМІЮ́Н розм., СМІХОВА́НЕЦЬ розм. Отець Вавило реготун, сміхотун, зарегочеться — лампадний вогонь гасне (С. Ковалів); Смійся, смішку, дам тобі кишку (приказка); Він був безугавно веселий, і хто його не знав, — не йняв віри, що цей, здавалось, безпечний сміхун був батьком багатьох дітей (О. Досвітній).

Значення в інших словниках

1. сміюн — смію́н іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. сміюн — див. веселий; жартівник  Словник синонімів Вусика
3. сміюн — -а, ч., розм. Те саме, що сміхун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сміюн — СМІЮ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що сміху́н.  Словник української мови у 20 томах
5. сміюн — СМІЮ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що сміху́н.  Словник української мови в 11 томах
6. сміюн — Сміюн, -на м. = смішко = сміхун. Смійся, сміюне, дам тобі кишку. Ном. № 12670. ум. сміюнець.  Словник української мови Грінченка