сором'язливий

СОРОМЛИ́ВИЙ (здатний соромитися, ніяковіти), СОРОМ'ЯЗЛИ́ВИЙ, СОРОМ'ЯЗНИ́Й, ДИ́КИЙ підсил. розм., КОНФУ́ЗЛИВИЙ розм., УСТИДЛИ́ВИЙ (ВСТИДЛИ́ВИЙ) розм. Небо на Сході яснілося до них, як соромлива дівчина (О. Гончар); Скромний, сором'язливий, неквапливий, незграбний Мишуня.. Заляканий дівчатами, червоний перед ними од сорому за власну безпомічність (Ю. Яновський); Вже до кінця танців Йон не відступавсь від Гашіци, а дика спочатку дівчина дедалі рахманішала (М. Коцюбинський); Убогий, встидливий хлопак (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. сором'язливий — (має перебільшене почуття сорому) соромливий, конфузливий.  Словник синонімів Полюги
2. сором'язливий — сором'язли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. сором'язливий — див. слабодухий; соромливий  Словник синонімів Вусика
4. сором'язливий — -а, -е. Те саме, що соромливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сором'язливий — СОРОМ'ЯЗЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що соромли́вий. Маруся дівка страх плоха, Зовсім мов панна, хоч за книжки, Сором'язлива вже така... (Є. Гребінка); Не спалося Андрію тої ночі .. Мов живі дивилися з імли Ганнусині сором'язливі очі (О.  Словник української мови у 20 томах