спартолити
ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил., ЗБА́ВИТИ, ПОНЕ́ХТУВАТИ розм., ПОШПЕ́ТИТИ розм., СКА́ПОСТИТИ розм., СКАПУ́СТИТИ розм., СПАСКУ́ДИТИ розм., СПАРТА́ЧИТИ зневажл., СПАРТО́ЛИТИ зневажл. — Недок.: псува́ти, пошко́джувати, ушко́джувати, ні́вечити, лама́ти, ломи́ти, спотво́рювати, перево́дити, калі́чити, збавля́ти. — Ні двигуна, ні паровика чи молотарки собі ж ніхто не візьме, а псувати ж для чого, краще ж громадою користуватися будемо (А. Головко); — Посадив (льотчик) літака, навіть не пошкодив (О. Гончар); Підкидали (конкуренти) огонь у його магазини, ушкоджували його апарати (І. Франко); — Так давайте ж, хлопці, хоч слід по собі зоставимо. — І давай ходити по кімнатах та бити, нівечити, що під руку попадало (Г. Хоткевич); — А навіщо вам вибої? — А щоб колеса ламати! (Остап Вишня); Мені спотворила життя Злочинна чарівниця (М. Вороний); — Як будемо так господарювати, усі ставки переведемо (М. Стельмах); (Орест:) Подумай, чи варто ж калічити своє життя через якусь.. нервову хворобу... (Леся Українка); — Нащо ти, дочко, над тим свою голову морочиш та очі збавляєш? (Панас Мирний); — Якісна сировина тим, хто її найкраще використає, хто не спартачить, а зробить справжню річ, не брак... (В. Козаченко).
ПАРТА́ЧИТИ зневажл. (робити щонебудь невміло або неохайно); ПАРТО́ЛИТИ зневажл., КАПА́РИТИ зневажл. (робити що-небудь нашвидку, неохайно); ЛЯ́ПАТИ зневажл., БА́ЗГРАТИ зневажл., МА́ЗАТИ зневажл., МАЗЮ́КАТИ зневажл. (перев. писати, малювати). — Док.: напарта́чити, спарта́чити, напарто́лити, спарто́лити, накапа́рити, скапа́рити, зля́пати, наба́зграти, нама́зати, намазю́кати. Гнат же Кавунів тільки партачить, а не шиє (В. Кучер); Оце як сама не догляну, то напартолить (невістка) такого борщу, що й собаки не їдять (І. Нечуй-Левицький); Мати.. метнулась до кабиці, щоб скапарити сяку-таку вечерю (М. Стельмах); Милуючись, дивиться (дід) старими очима на свою роботу: — Таке-сяке зляпав, а все ж буде краще на йому (на ліжку), ніж долі (С. Васильченко); Віршомазів стільки наплодилось, що якби кожний ховав те на десять рік, що за годину набазгра, то б нігде було чоловікові й хати нанять за паперами! (П. Гулак-Артемовський); Хіба ж це стаття оте, що Лукіянович намазав? (Леся Українка); — Він теж трохи мазюкає?.. — Уявіть, малює він досить пристойно (М. Стельмах).
Словник синонімів української мови