спертий

ВАЖКИ́Й (про повітря, запах — неприємний для вдихання, нюху), ТЯЖКИ́Й, ГУСТИ́Й, СПЕ́РТИЙ, ПРОГІ́РКЛИЙ (перев. у приміщенні). Яресько ще гостріше відчув, яким спертим, важким повітрям б'є з-під нар (О. Гончар); З залу вдарило тяжкою задухою (П. Загребельний); Стоїть густий дух од сіна (С. Васильченко); Після свіжого повітря в ніс ударив і відразу забив дух прогірклий запах тваринних випарів (С. Добровольський).

ЗА́ТХЛИЙ (сповнений неприємного запаху), ЗАСТО́ЯНИЙ, СПЕ́РТИЙ, ЗАСТОЯ́ЛИЙ рідко; ГНИЛИ́Й (про воду, водойми). Павло побрів критими сходами затхлого підземелля на свіже повітря (В. Кучер); У тісній хатині смерділо застояною гнилою вогкістю (П. Колесник); Стригалі, мотористи, точильники — всі чадіють від спертого повітря, від овечої сірки (О. Гончар); У коридорі, на східцях смерділо котами, застоялим кухонним духом (М. Олійник).

Значення в інших словниках

1. спертий — спе́ртий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спертий — зіпертий, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сперти, зіперти. 2》 у знач. прикм.Задушливий, несвіжий, з важким запахом (про повітря).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спертий — СПЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до спе́рти; зіпертий. А ж ось загорілися в неї щоки, .. одкрилися уста від напору спертого в грудях духу, аж пашить Галя (Панас Мирний); – Вхопив сокиру, перехрестився, поправив ноги, що були сперті на двох коренях, ..  Словник української мови у 20 томах
4. спертий — спе́ртий 1. притулений, прихилений (ст): Довго стояв, спертий об стіну Чорної камениці, і дивився на ратушу (Тарнавський З.) 2. який базується, ґрунтується на чому-небудь (ст): Фактично, були такі люди, що жили у Львові і вживали мови...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. спертий — СПЕ́РТИЙ, ЗІПЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спе́рти, зіпе́рти. А ж ось загорілися в неї щоки,.. одкрилися уста від напору спертого в грудях духу, аж пашить Галя (Мирний, І, 1949, 342); — Вхопив сокиру, перехрестився, поправив ноги...  Словник української мови в 11 томах