сплеснути

ПЛЕСКА́ТИ (у долоні), СПЛЕ́СКУВАТИ, ЛЯ́СКАТИ, КЛЯ́СКАТИ діал., ЛА́ДКАТИ дит. — Док.: сплесну́ти, ля́снути, кля́снути. Маленька Галя плескала з радості, дивлячись на картини (П. Козланюк); — Боже, який чарівний, небеський спів!.. — сплеснула руками пані Олександра, як сплескувала колись його Оксана, його зоря... (Вас. Шевчук); Дівчинка зраділо ляскає в долоні і заливається зо сміху (М. Чабанівський); Лідка ладкає в ладусі (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. сплеснути — сплесну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сплеснути — [сплеиснутие] -ну, -неш, нак. -ни, -с(‘)н'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. сплеснути — див. сплескувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сплеснути — СПЛЕСНУ́ТИ див. спле́скувати.  Словник української мови у 20 томах
5. сплеснути — Сплесну́ти, див. сплі́скувати  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. сплеснути — СПЛЕСНУ́ТИ див. спле́скувати.  Словник української мови в 11 томах
7. сплеснути — Сплеснути, -сну, -неш гл. Всплеснуть. ЗОЮР. II. 10. Оглянулась назад себе, в долоні сплеснула. н. п.  Словник української мови Грінченка