спостигнути

I. НАСТИ́ГНУТИ (НАСТИ́ГТИ) (прийти, прибути вчасно, у потрібний момент), НАСПІ́ТИ розм., ПРИСПІ́ТИ розм., ПІДОСПІ́ТИ розм., ПРИСТИ́ГНУТИ (ПРИСТИ́ГТИ) розм., СПОСТИ́ГНУТИ (СПОСТИ́ГТИ) розм. — Недок.: настига́ти, наспіва́ти, пристига́ти. Другого дня.. сама Людмила настигла на сніданок (І. Ле); Раненько вийду, на обід наспіну (Панас Мирний); На допомогу шахтарям вчасно підоспів артилерійський дивізіон (М. Стельмах). — Пор. I. нагоди́тися, 1. усти́гнути.

Значення в інших словниках

1. спостигнути — спости́гнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спостигнути — див. спостигати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спостигнути — СПОСТИ́ГНУТИ див. спостига́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. спостигнути — СПОСТИ́ГНУТИ див. спостига́ти.  Словник української мови в 11 томах