спотворити
ВИКРИВЛЯ́ТИ (надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам і т. ін.), ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКО́ШУВАТИ, СПОТВО́РЮВАТИ, СКОСОБО́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́кривити, перекриви́ти, скриви́ти, перекоси́ти, скоси́ти, спотво́рити, скособо́чити рідше. Вона.. викривила погірдливо уста, ніби всміхаючися (О. Кобилянська); Перекривлював (Краньцовський) лице на всілякі способи (Лесь Мартович); Гірка посмішка перекривила Гнатове обличчя (П. Панч); Савка.. скривив презирливо губи (Д. Ткач); Гримаса жалю та каяття перекосила не по літах бадьоре лице (І. Ле); Крадькома скосив (Плачинда) очі (М. Стельмах); Горпина ще раз смикнула Коржа і в ту ж мить відскочила, побачивши, як скажена лють спотворила його риси (З. Тулуб); Вона побіліла, скособочила вид, очі, поставу й ледве промовила: — Чого ви? Я не знаю вас (М. Стельмах).
ВИКРИВЛЯ́ТИ (подавати, показувати що-небудь у неправильному, перекрученому вигляді), ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, СПОТВО́РЮВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ, ПІДТАСО́ВУВАТИ (перев. про ідею, факти); ВУЛЬГАРИЗУВА́ТИ (пояснюючи спрощено, примітивно, викривляти зміст чого-небудь). — Док.: ви́кривити, перекрути́ти, спотво́рити, зні́вечити, поні́вечити, підтасува́ти, вульгаризува́ти. Не можна ні прикрашати, ні викривляти дійсність (з журналу); Фактів я не перекручую, в правдивість висновків вірю щиро (С. Васильченко); Воно (епігонство) нівечить не тільки форму, але й зміст, стає на заваді творчому зростанню молодих авторів (з газети); Відомо, що нечесна людина.. завжди підтасовує й перекручує факти (з журналу).
ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил., ЗБА́ВИТИ, ПОНЕ́ХТУВАТИ розм., ПОШПЕ́ТИТИ розм., СКА́ПОСТИТИ розм., СКАПУ́СТИТИ розм., СПАСКУ́ДИТИ розм., СПАРТА́ЧИТИ зневажл., СПАРТО́ЛИТИ зневажл. — Недок.: псува́ти, пошко́джувати, ушко́джувати, ні́вечити, лама́ти, ломи́ти, спотво́рювати, перево́дити, калі́чити, збавля́ти. — Ні двигуна, ні паровика чи молотарки собі ж ніхто не візьме, а псувати ж для чого, краще ж громадою користуватися будемо (А. Головко); — Посадив (льотчик) літака, навіть не пошкодив (О. Гончар); Підкидали (конкуренти) огонь у його магазини, ушкоджували його апарати (І. Франко); — Так давайте ж, хлопці, хоч слід по собі зоставимо. — І давай ходити по кімнатах та бити, нівечити, що під руку попадало (Г. Хоткевич); — А навіщо вам вибої? — А щоб колеса ламати! (Остап Вишня); Мені спотворила життя Злочинна чарівниця (М. Вороний); — Як будемо так господарювати, усі ставки переведемо (М. Стельмах); (Орест:) Подумай, чи варто ж калічити своє життя через якусь.. нервову хворобу... (Леся Українка); — Нащо ти, дочко, над тим свою голову морочиш та очі збавляєш? (Панас Мирний); — Якісна сировина тим, хто її найкраще використає, хто не спартачить, а зробить справжню річ, не брак... (В. Козаченко).
ЗІПСУВА́ТИ (перев. про зовнішній вигляд — зробити неприємним, непривабливим), ЗОПСУВА́ТИ рідше, СПОТВО́РИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ. — Недок.: псува́ти, спотво́рювати, ні́вечити. Довгий ніс та м'ясисті випнуті широкі губи трохи псували красу обличчя (І. Нечуй-Левицький); Жорстока посмішка на мить спотворила його лагідне обличчя (Я. Качура); Навіть поганенька свитка, облізла бараняча шапка і руді полатані чоботи не нівечать міцної невисокої постаті сотника (М. Стельмах).
Словник синонімів української мови