спустошувальний

ВИНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (про стихійні лиха, воєнні дії — який несе з собою винищення кого-, чого-небудь), СПУСТО́ШЛИВИЙ, СПУСТО́ШУВАЛЬНИЙ. Немає в людей зараз більшого прагнення, ніж відвернути від людства загрозу нової винищувальної війни (з газети); Ворогів спустошливі навали,.. древню Русь на частки розірвали (Н. Забіла); Спустошувальний ураган.

Значення в інших словниках

1. спустошувальний — спусто́шувальний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. спустошувальний — -а, -е. Те саме, що спустошливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спустошувальний — СПУСТО́ШУВАЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що спусто́шливий. Двічі протягом минулого століття в Європі вибухали спустошувальні війни, які потім охопили різні континенти (з газ.); Спустошувальні навали сарани відчувають 40 країн Азії та Африки (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. спустошувальний — СПУСТО́ШУВАЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що спусто́шливий. Двічі протягом нинішнього століття в Європі вибухали спустошувальні війни, які потім охопили різні континенти (Рад. Укр., 29.IV 1967, 1); Спустошувальні навали сарани відчувають 40 країн Азії та Африки (Хлібороб Укр., 2, 1970, 47).  Словник української мови в 11 томах