співпраця

СПІВРОБІ́ТНИЦТВО (форма організації праці, при якій різні люди, колективи, держави і т. ін. разом беруть участь у тому самому процесі), СПІВПРА́ЦЯ, КООПЕРА́ЦІЯ. Міжнародне співробітництво; Співпраця установ; Кооперація зусиль наукових і виробничих колективів.

Значення в інших словниках

1. співпраця — співпра́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. співпраця — див. ПРАЦЯ.  Словник синонімів Караванського
3. співпраця — див. допомога  Словник синонімів Вусика
4. співпраця — [сп'іўпрац'а] -ц'і, ор. -цеийу  Орфоепічний словник української мови
5. співпраця — -і, ж. Спільна з ким-небудь діяльність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. співпраця — СПІВПРА́ЦЯ, і, ж. Спільна з ким-небудь діяльність. Не перший рік письменників закликають до співпраці з кіномитцями (з газ.); Взаємовигідна співпраця; Міжнародна співпраця.  Словник української мови у 20 томах
7. співпраця — СПІВПРА́ЦЯ, і, ж. Спільна з ким-небудь діяльність. Наша дружба і творча співпраця зайшли так далеко, що ми навіть надрукували одного «святкового» вірша, написаного в співавторстві — «Іван Ле, Юрій Яновський» (Ле, В снопі..  Словник української мови в 11 томах